https://vseosvita.ua/library/do-vitokiv-narodnogo-mistectva-181358.html

Вчитель трудового навчання, технологій, образотворчого мистецтва та художньої культури

Дехтярук Тетяна Василівна

Вища категорія

вчитель - методист

Тема самоосвіти :

«Формування творчої особистості в умовах сучасної освіти на уроках Мистецтва .»
“ Особливості організації проектної діяльності учнів на основі ШІ в старшій школі. “

Вивчається досвід:

Досвід роботи Шилкіної Л В.

www.moippo.mk.ua/...

Вступ

На сьогодні я активно впроваджую у навчально-виховний процес інноваційні технології, що зумовлено необхідністю створення умов для особистого навчання, а також створення умов для особистого становлення школяра, його повноцінної самореалізації як особистості у навчальному процесі. Тому основними завданнями мистецьких проектів і проектів взагалі є формування культури людських почуттів, розвиток образного мислення і творчих здібностей, опанування вміннями та навичками мистецької діяльності, формування здатності сприймати та інтерпретувати художні твори, засвоєння уявлень про сутність, види та жанри мистецтва, розуміння особливостей його художньо-образної мови, розширення і збагачення художньо-естетичного досвіду школярів, готовності використовувати його в самостійній діяльності,формування навичок художньої самоосвіти та культури почуттів, виховання світоглядних уявлень.

Тому художньо-естетичний підхід це якісно новий вид проектної діяльності, у якій поєднуються елементи технічної і художньої творчості, та елементи трудового навчання і образотворчого мистецтва. У класифікації образотворчо - художньої творчості учнів (живопису, скульптури, графіки) виділено види не образотворчого мистецтва (декоративно-ужиткове мистецтво, дизайн). У трудовій діяльності виокремлюється напрям технічної естетики та промислового мистецтва.

Тема самоосвіти:

«Формування творчої особистості в умовах сучасної освіти на уроках Мистецтва .»

“ Особливості організації проектної

діяльності на основі ШІ учнів старшої школи. “

Опис досвіду

Навчання – основна діяльність школярів, в процесі якої вирішуються головні завдання поставлені перед школою: підготувати підростаюче покоління до життя, до активної участі в науково-технічному та соціальному процесі. Так як ефективне навчання знаходиться в прямій залежності від рівня активності учнів у цьому процесі мене як вчителя, зацікавила тема: «Впровадження сучасних комп’ютерних технологій, як засіб активізації інформаційної компетенції в навчально - виховний процес на уроках художньо- естетичного циклу засобами проектної та ігрової діяльності.»

“ Особливості організації проектної діяльності учнів старшої школи. “

Цій темі присвячено не так багато досліджень в педагогіці. І зараз дидактики та науковці намагаються знайти найбільш ефективні методи навчання для активізації і розвитку в учнів пізнавальної цікавості до змісту навчання. Тому матеріалу для творчої роботи є досить, є що досліджувати.

«Учитель, який передає лише знання - це ремісник, а той, хто ще виховує характер, справжній митець у своїй справі. Адже

в кожній дитині, завдяки яскравій фантазії живе митець».

Ці слова С. Русової, я вважаю, змушують відмовитися від застарілих стандартів, по-новому подивитися на свою педагогічну діяльність, шукати шляхи, методичні прийоми, які б дарували дітям радість зустрічі з навчальним матеріалом, пробуджували допитливість, почуття, розвивали творчі здібності дитини.

Я почала працювати в спеціалізованій школі №252 на посаді вчителя образотворчого мистецтва та трудового навчання з 1989 року і по сьогоднішній день працюю вчителем образотворчого мистецтва, технологій та художньої культури в 5-11 класах.

З перших днів роботи в школі переді мною виникло запитання: чому наші учні, знаючи матеріал, не завжди можуть його чітко висловити, спостерігається невпевненість в собі, занижена самооцінка, боязнь, що хтось скаже краще за нього, проявляється невміння сформувати свою думку. В той же час, читаючи літературу, слухаючи радіо чи телебачення, розмовляючи з очевидцями бачимо, що випускник будь – якої європейської школи – вільний, розкутий, не сором’язливий. Добре уявляє собі реальності життя. У принципі – грамотний. Не найкращий, середній учень, впевнено, не плутаючись виступить на телебаченні, викладе свою точку зору (а вона в нього завжди є). Добре сприймає новації свої і зарубіжні. Наші ж діти нічим не гірше обдаровані природою в розумовому плані, їм дають грунтовніші знання, то ж чому вони не вміють себе впевнено проявити?

Я зустрілася з ПРОБЛЕМОЮ зниження в учнів інтересу до культури, до навчання та результативності своєї праці і виділив для себе такі фактори:

1. Деякі учні не бачать перспективи продовжувати навчання після закінчення школи;

2. Не всі вчителі заохочують учнів отримувати нові знання або ж приділяють недостатню увагу розвитку їхніх здібностей, пошукові шляхів самореалізації, творчої активності.

3. Вважають, що культура, мистецтво взагалі не потрібні у подальшому житті.

Саме ці причини не дає мені спокою. І тому, у своїй педагогічній діяльності поставила НАСТУПНІ ЗАВДАННЯ:

v формувати особистість, готову до дорослого життя із стійкими моральними цінностями, прагненням до самореалізації, самовдосконалення;

v формувати в учнів здібностей і навичок самостійного наукового пошуку;

v розвивати в учнів творчі здібності, стимулювати в них бажання навчатись, сприяти подальшому інтелектуальному росту обдарованих дітей;

v виховувати в учнів почуття любові до прекрасного, до різних видів мистецтва.

На моє переконання, одним із шляхів досягнення цих завдань є використання в навчально – виховному процесі інноваційних форм і методів навчання учнів, створених з урахуванням запитів сьогодення. Враховую і те, що в педагогіці спостерігається зміна акцентів, де знання є засобом, а не метою розвитку і головне завдання школи – це, безперечно, розвиток особистості учня. дитина повинна постійно набувати і використовувати знання як інструмент творчості, засіб самореалізації. Учень має право максимального розвитку відповідно до його навчальних можливостей. Тому і вирішила працювати над нестандартними методами заохочення до навчання.

ОСНОВНА МЕТА:

v на основі інноваційних форм викликати в учнів живий вогник пізнання, бажання оволодіти знаннями;

v створити такі умови, щоб учень міг здобути інформацію, створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності, розвитку й самореалізації кожної особистості, викликати інтерес до навчання, мистецтва;

v зберегти духовні цінності дитини, спираючись на унікальність і неповторність кожного учня, завжди допомагати й підтримувати у творчості.

Одним з головних завдань моєї педагогічної роботи є виявлення і максимальний розвиток творчого і духовного потенціалу учнів. Приділяю увагу формуванню в учнів глибокого й стійкого інтересу до творчості засобами образотворчого мистецтва.

Виховання учнів засобами образотворчого мистецтва було, є і завжди буде актуальним. Воно є тим неподільним комплексом позитивних емоцій, який безпосередньо впливає на всі аспекти виховного, культурного, морального та естетичного становлення особистості учня, а також напрямом роботи для всіх педагогічних працівників, бо за допомогою засобів мистецтва формується культурний пласт нації.

ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ:

v Демократизація навчання – певна кількість варіантів навчання;

v Диференціація навчального процесу – дозування навчальних матеріалів із врахуванням загального розвитку учнів, намагання кожного учня розвивати свої власні здібності;

v Оптимізація навчання – з метою досягнення учнями високого рівня знань;

v Принципи не традиційності – використання нових форм навчання.

Ще наприкінці 50-х р. 20 ст. академік О.Несмєянов висловив думку, яка й сьогодні залишається надзвичайно актуальною і важливою:

„ Головне значення і в житті, і в науці має вміння застосовувати свої знання. Ми ж переважно дбаємо про обсяг знань, а не про вміння їх застосовувати. Будь-яку освіту - середню чи вищу - слід розглядати не як певний науконакопичувач, що дає змогу збирати знання, а як тренування мозку. Тренування мозку і в середній і у вищій школі має бути посиленим. Якщо мозок тренований, то знання він закріплює легко, майже автоматично."

Погоджуючись з цим, я розглядаю закони мистецтва, як засіб тренування мислення учнів. Тому і сама самоудосконалююсь. Маю на мій погляд добру науково-теоретичну підготовку, володію методикою викладання предметів, вдосконалюю передові методи і прийоми організації процесу засвоєння учнями навчального матеріалу.

Уроки продумані, методично завершені, насинені навчальним матеріалом, змістовні, цікаві. Використовую досягнення методики та психології, досвід кращих вчителів міста, держави.

Навчальний процес організовую так, щоб з перших уроків розвивати природну допитливість, кмітливість, цікавість, спостережливість дітей і спрямовувати їх на сприймання програмового матеріалу засобами мистецтва.

На уроках учні не лише вчаться правильно виконати малюнок, аплікацію чи творчу роботу, проекти але й розширюють свій світогляд, формують естетичний смак, проходять становлення дизайнерського мислення. Я, як вчитель здійснюєю диференційований підхід до учнів, багато працюю з ними індивідуально. Внаслідок чого, кожен учень працюючи в міру своїх можливостей, вчиться спостерігати, аналізувати предмети та явища навколишнього світу, розвиває просторову уяву, зорову пам'ять, мистецькі почуття.

На уроках знайомлю учнів із шедеврами світового образотворчого мистецтва, зразками українського живопису, графіки, скульптури. З новинками творчих проектів, різними новинками та технологіями які спершу опановую сама тощо.

Багато уваги приділяю історичному жанру, знайомлячи учнів з репродукція ми різних майстрів, як світового так і національного рівня. Навчаю дітей бачити в картинах прекрасне та вмінню читати вкладені в них настрій і почуття художника-митця. Навчаю учнів створювати власні презентації, творчі проекти. Вчу культури спілкування, виховую відчуття краси рідної мови та образотворчого твору.

На позакласних заняттях учні розглядають різні елементи мистецьких композицій, вчаться бачити красиве в кожному предметі, створюють творчі роботи. проекти. Також багато уваги приділяю підготовці учнів МАН, допомагаю обдарованим дітям досягти успіху в науково-дослідницькій діяльності.

Готуючись до кожного уроку, намагаюсь старанно добирати методи і засоби навчання, які допоможуть розкрити тему, сприятимуть глибокому і міцному засвоєнню матеріалу.

Мої уроки – це постійний пошук. Діти одержують знання не в готовому вигляді, а в результаті власних спостережень, аналізу і синтезу. Пропускаючи через себе намагаюсь подати матеріал так, щоб зацікавити як більше учнів до творчості.

Вважаю хто зберігає здатність бачити прекрасне, той не старіє.

Важливим засобом пізнавальної діяльності є створення проблемних ситуацій, використання загадок, поговірок, прислів’їв, народних традицій, вірувань, тощо.

Намагаюсь використовувати різні форми проведення уроків, що зацікавлюють дитину, даю можливість повірити в себе, вдосконалити себе як митця. Саме тому серед моїх вихованців з’явилися художньо обдаровані діти, чиї роботи були відзначені грамотами і подарунками на міських, обласних та всеукраїнських конкурсах та олімпіадах.

ТЕХНОЛОГІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ теми над якою працюю:.

Урок. Який він був? Яким є? Якому йому бути? Це хвилює кожного з нас вчителів, коли готуємось до зустрічі з класом. Бо ніколи не буває однакових класів, учнів.

І щоб зацікавити їх своїм предметом, намагаюсь постійно оновлювати і урізноманітнювати навчальну діяльність. Це стосується як форм навчання, так і системи методів, прийомів, засобів, що сприятимуть цьому. Зокрема, використо-вую такі нетрадиційні форми проведення занять, як вікторини, рольові та ділові ігри, диспути, бесіди за круглим столом. уроки – екскурсії, уроки подорожі, тощо.

Ефективність цих форм навчання і позитивне ставлення до них школярів є безперечним. Одним із засобів підвищення якості предметних знань є використання інтерактивних прийомів.

Гра для дітей – це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. Навчальна гра – це підпорядковане сукупності певних правил і прийомів заняття, у процесі якого реалізується дидактичні завдання за допомогою ігрових ситуацій.

У структурі навчальної гри можна виділити такі компоненти:

v дійові особи або учасники гри;

v правила, які визначають діапазон дій тих хто бере участь у грі;

v сюжет, що визначає зміст навчальної діяльності;

v навчальне завдання як ситуація з пізнавальними цілями, які

досягаються у процесі гри;

v ігровий матеріал відповідно до правил гри.

За характером навчально-пізнавальної діяльності ігри можна класифікувати на:

v репродуктивні;

v частково-пошукові і пошукові;

v творчі;

v проектні.

Репродуктивні – це такі типи ігор, за допомогою яких пізнавальна діяльність школярів набуває відтворювального виконавського характеру. Процес пізнання відбувається на основі певного зразка, інструкції, відповідно до якої діє учень. Їх використання дозволяє за порівняно незначний час закріпити знання, виробити необхідні вміння та навички.

Суть частково-пошукових ігор полягає в тому, що дитина добирає матеріали, використовує його у певній послідовності. При цьому логічні операції школярів ускладнюються, що сприяє не лише закріпленню отриманих знань, а й виробляє вміння застосовувати їх в інших ситуаціях.

Пошукові ігри спонукають самостійну, пізнавальну, а в деяких випадках і дослідницьку діяльність учнів. До частково-пошукових і пошукових належать рольові ігри.

При використанні творчих ігор потрібний конструктивний, неординарний підхід до розв’язання навчально-ігрових завдань. Ці ігри збуджують уяву, створюють можливості для імпровізації, посилюють пізнавальний інтерес і мотивацію до навчання, викликають емоційне піднесення учня, стимулюють до пошуку чогось цікавого.

Найдоступнішою з інноваційних форм є мистецька вікторина, або брейн-ринг. Це своєрідний чемпіонат знань. ЇЇ проводжу як наприкінці теми чи розділу. так і в процесі їх вивчення як спосіб активізації чи закріплення знань і навичок. Дедактичною метою вікторини є засобами гри повторити матеріал, використовуючи проблемні ситуації розвивати творчі здібності учнів, здатність до групової та самостійної роботи, формувати культуру спілкування, вміння аргументовано доводити власну думку, сперечатись, розвивати логічне мислення.

В уроки намагаюся вводити рольові ігри. Коли учень перебуває у ролі митця і вибирає техніки, засоби, якими б можна було б виконувати потав ленне завдання, обо вміти знаходити цікаве в матеріалі, що пропонується, саме це розвиває в дітей фантазію, але фантазію реальну, яка грунтується на здобутих знаннях, вчить розмірковувати, говорити, розказувати, аналізувати, спостерігати, доводити. Цінність дедактичних ігор ще й в тому, шо учні в значній мірі самостійно вчаться, активно допомагають один одному, взаємо себе контролюють.

Велику увагу надаю проектній та пошуковій діяльності учнів під час проведення уроків – прес – конференцій, бесід за “круглим столом”, уроків – диспутів, уроків – семінарів, уроків – подорожей. Така організація навчання розвиває в учнів вміння вільно висловлювати свою думку, визначати особисте ставлення до об’єкта чи явища, що вивчається. в ході таких уроків учні вчаться уважніше слухати учителя і своїх друзів, колективно обговорювати і вирішувати спірні питання. В них формується звичка зосереджуватись, розвивати увагу, прагнення до знань. Це дозволяє ширше використовувати на уроці різноманітні джерела інформації, що в свою чергу сприяє розвитку розумових здібностей школярів (аналізу, синтезу оцінки), знайомить їх із сучасними подіями, розвиває вміння поповнювати свої знання, включає учня в процес самоосвіти, вчить складати запитання, оскільки інколи важче скласти запитання. ніж дати на нього відповідь. Такі форми дозволяють мені також перевірити знання учнів.

Однією з інноваційних форм, які я намагаюся практикувати, є проведення уроків – семінарів, ( в старшій школі) як могутнього стимулятора пізнавальної діяльності. Змістовно проведений такий урок залишає помітний слід у житті учня. Коли учень, можливо перший раз, серйозно попрацював в виборі інформації, зібрав матеріал і виготовив газету або буклет на цю тему, то це в нього запам’ятається надовго, іноді на все життя. А перемога в дискусії? Радість від виявлення в собі нових пізнавальних можливостей. Закарбується в пам’яті і тема уроку – симінару, яка відтепер залишиться для учня важливою.

Розумію, що необхідною умовою ефективності педагогічного процесу є регулярність і повнота одержуваної вчителем інформації, що характеризує стан цього процесу. Із задоволенням проводжу у випускних класах інтерактивні подорожі які є однією з інноваційних форм обліку і контролю знань учнів. Вони проходить як навчальне заняття у формі співбесіди зі школярами, в процесі якої виявляються труднощі в засвоєнні учнями навчального матеріалу, типові їхні помилки. Під час його проведення залучаю до обговорення порушених питань як найбільше число учнів, а питання, які розглядаються є формую як пізнавальні завдання, мистецькі доробки. Це активізує діяльність учнів і заставляє провести самоаналіз.

Шкільний контроль знань застосовую як форму перевірки якості знань і вмінь, набутих учнями в результаті вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу (теми,розділу).Застосування контролю знань дозволяє систематизувати й узагальнити знання, привчає учнів систематично оволодівати навчальним матеріалом, шукати цікаві підходи до його виконання.

Слід зауважити, що під час вибору форми заняття заслуговує на увагу і такий фактор, як урахування запитів і побажань самих учнів. Коли вони беруть участь у виборі та безпосередній підготовці таких уроків, то не сприймають одержувані завдання як такі, що йдуть від учителя, ці завдання є наслідком колективного співробітництва за участю кожного з них. Коли дитина експериментує, добирає і класифікує інформаційні матеріали. тоді вона задає запитання з приводу того, що її так чи інакше зацікавило, а вчитель на них відповідатиме. В результаті вийде урок, побудований на основі досвіду.

Ці форми навчання реалізую за допомогою інноваційних методів навчання:

v частково – пошукового методу;

v методу проблемного викладу знань;

v навчально – дослідницького методу;

v науково – дослідного методу;

v метод проектної діяльності.

Ці методи входять в групу методів проблемного навчання.

Безперечно, в шкільній практиці не можна і не слід відкидати інформаційно–рецептивний та репродуктивний методи навчання, які збагачують учнів знаннями, навичками, вміннями, сприяють закріпленню їх на практиці, формуванню мислительних операцій, про те вони не гарантують розвитку творчих здібностей учнів. В той час методи проблемного навчання забезпечують залучення учнів до самостійного здобування, збору і дослідження наукової, моральної та іншої інформації і формування на цій основі вмінь і навичок дослідницької роботи. Ця група методів є умовою розвитку пізнавальних інтересів учнів, сприяє засвоєнню повноцінних знань.

Важливим для мене, як педагога є слова Василя Сухомлинського – він зазначав, що успіх у навчанні – це, образно кажучи, стежка, що веде до того куточка дитячого серця, в якому горить вогник бажання бути гарним. Тому намагаюся берегти цю стежку і цей вогник.

Можливо, саме тому моє творче кредо:

« Прагну запалити вогонь творчості в кожному учні, бо вважаю - мети досягає той, хто її прагне, А щоб мати право вчити, треба постійно вчитися самому.»

Моє життєве кредо:

«У кожного є все, щоб здійснити свою мрію».

Принцип моєї роботи:

«Не стояти на місці. Бо життя-це рух вперед».

Я вважаю, що саме учитель — це завжди творець. Інакше не може бути. Я переконана: мистецтво – навчальний предмет, який формує людину.

Багато часу я віддаю позакласній роботі. Організовую виставки дитячої творчості в школі. Активно долучається до роботи міських та обласних методичних заходів (семінари, майстер-класи, олімпіади, конкурси). Провожу майстер-класи для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів образотворчого мистецтва, семінари-практикуми для вчителів району та міста.

Намагаюся не відмовляти нікому в роботі, завжди прийду на допомогу, коли є потреба в оформленні, естетичній оцінці. Намагаюсь працювати творчо над собою, вдосконалюючи свої знання і вміння.

Презентація власного досвіду

«Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде
вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших…»

В. О. Сухомлинський

Актуальність теми.

Сучасний стан суспільного розвитку, динамічні зміни в усіх сферах людської діяльності зумовлюють зростаючу потребу суспільства у формуванні творчої особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку, креативних можливостей, здатної до створення та засвоєння інновацій у будь-якій галузі.

Вирішення цього важливого завдання покладено, насамперед, на систему освіти, що потребує принципово нових підходів до навчання, виховання та підготовки до самостійного життя підростаючого покоління, постійного оновлення форм та методів навчання з метою більш ефективного впливу на розвиток творчої особистості учня.

Державна національна програма «Освіта України ХХІ століття» спрямовує процес оновлення сучасної середньої освіти через використання комп'ютерних технологій, які направлені на творчий розвиток учнів. У педагогіці настав час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства. Комп'ютери сучасний учитель запроваджує в роботі для розвитку самостійності та творчих здібностей учнів.

Сучасному суспільству потрібна творча й активна особистість. Талант і творча обдарованість будь-якої людини стають нині настільки актуальною, що зараз це стає проблемою століття.

Науково-теоретичне обґрунтування досвіду:

У роботі керуюсь науково-теоретичним досвідом праць Я. Паномарьова, де висвітлені положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку, робіт вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу . Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця «Основи педагогічної творчості» (автор С.О.Сисоєва), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку формування креативної особистості дитини.

Ідеї інтерактивного навчання, проектної технології, особистісно орієнтованого навчання спрямовані на реалізацію теми досвіду.

Законодавчою основою для реалізації досвіду є: Закон України «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Концепція загальної середньої школи.

Перебуваю в постійному творчому пошуку сучасних методів організації навчально-виховного процесу.

Основним педагогічним завданням вважаю формування творчої успішної особистості, а саме:

v компетентної;

v соціально орієнтованої;

v національно свідомої;

v комунікативної;

v інтелектуально розвиненої;

v творчо – естетичної.

Технологія досвіду.

Навчальний процес планую з урахуванням психофізичних і вікових особливостей учнів. Будую уроки на підставі рівноправного партнерства й спілкування на творчих засадах із використанням інтерактивних форм і методів навчання на базі сучасних мультимедійних технологій, а саме:

· поянювально-ілюстративний;

· проблемно-пошуковий;

· дослідницький;

· метод проектів;

· ігрові методи.

Використовую здоров’язбережувальні технології, а також інтерактивні технології:

· кооперативного навчання: робота в парах, робота в малих групах,

· колективно-групового навчання: обговорення проблеми в загальному колі, «асоціативний кущ», «мікрофон», аналіз ситуації;

· ситуативного моделювання: розігрування ситуації за ролями;

Такі види діяльності дають позитивні результати, створюють сприятливі умови для повноцінної діяльності кожної дитини, працюють на забезпечення якості освіти. Виконуючи завдання, діти проявляють свою творчість: розробляють власні запитання, творчі проекти, створюють ілюстрації до вивчених тем, креативно підходять до розробки кросвордів, пишуть власні вірші, хоку, складають міфи, казки. (Додаток №1)

Під час уроків художньої культури використовую комп'ютерні технології, що дають можливість використовувати інформацію в різних формах: таблиці дослідження життя та творчості художника, митця, використання візуальних слайдів, відео-аудіо матеріалів; можливість готувати презентації, проекти, портфоліо, віртуальні екскурсії, міні-дослідження, займатися пошуковою роботою для участі в МАН; перегляду наукових фільмів,. Це поліпшує наочність подачі матеріалу і, до того ж, на 10-15 % прискорюють темп уроку.

Процес організації навчання школярів з використанням ІКТ дозволяє:

v Активізувати пізнавальну діяльність учнів;

v Візуалізувати навчальний матеріал;

v Індивідуалізувати процес навчання;

v Здійснювати моніторингові відстеження результативності навчання;

v Створити комфортні психологічні умови для учнів при відповіді на питання, організувати самоконтроль;

v Забезпечити розвиток творчої активності школярів;

v Використовувати інформаційну базу глобальної мережі Інтернет та локальну шкільну мережу;

v Реалізувати входження учня у реальний світ дорослих, у виробничу діяльність людини сучасного інформаційного цифрового суспільства в процесі роботи учня й учителя з використанням комп'ютерних технологій.

v Посилити міжпредметні зв’язки у навчанні, комплексне вивчення творчості митця та цікавих подій.

З метою реалізації принципів особистісно зорієнтованого навчання, створення умов для розвитку, саморозвитку творчих здібностей учнів, використовую нетрадиційні форми проведення уроків, такі як:

v Музичний урок за творчістю С. Далі;

v Урок- подорож (Ясунарі Кавабата «Тисяча журавлів»)

v Урок - лялькова-вистава за темою «Середньовічний театр»

v Урок – віртуальна екскурсія «Театр Давньої Греції»

(Додаток №2)

З метою активізації особистісної позиції учня в навчальному процесі на основі вміння самостійно отримувати нові знання, формування активної життєвої позиції, в педагогічній діяльності застосовую метод проектів. Адже проектна технологія сприяє вихованню толерантності і комукативності, формує критичне та творче мислення учнів, а, отже, відповідє основному завданню школи – вихованню не тільки соціально активної особистості, здатної до самовдосконалення та самопізнання, а й творчої успішної людини.

Зміст проектної діяльності:

5,6 клас – ілюстрації, інсценування, створення власного хоку

7 клас – малювання композицій з використанням авторських технік, що вивчаються, зображення героїв вивчених творів, створення власних картин.

8,9,10,11 клас – створення презентацій в програмі Microsoft Power-Point, театралізація, робота в МАН, створення власних наслідувальних композицій. (Додаток № 3).

Мрія кожного вчителя – це учні, які виявляють щирий інтерес до предмета. Здійсненню цієї мрії сприяє позакласна робота, під час якої я часто застосовую ігрові методики та елементи методу проектів. Враховуючи вік та нахили дитини, пропоную тільки те, що цікаво учням. Це перегляд вистав, екскурсії, робота в Малій Академії наук, проведення олімпіад, виставка учнівських робіт, конкурс реклами, конкурс ілюстрацій та інші

(Додаток №4).

Саме в позаурочній роботі діти отримують дуже цінний навик спільної роботи і ділових стосунків у групі; залучаються до співробітництва учні різного віку – для майбутнього життя досвід безцінний. Діти вчаться самостійно планувати, виконувати, аналізувати й оцінювати власні дії. Поліпшується мікроклімат у стосунках між учнями,створюється загальна психологічно-комфортна атмосфера,особливо коли учні виконують завдання колективно, або міні-групах,підвищується самооцінка у дітей, з’являється впевненість у собі.

Результативність роботи прослідковується в тому, що учні:

ü активно розвивають критичне мислення, пізнавальні навички;

ü формують вміння самостійно конструювати свої знання;

ü уміють орієнтуватися в інформаційному просторі;

ü з великим бажанням виконують творчі презентаційні роботи;

ü уміють співпрацювати у групах і парах, самостійно організовувати свою роботу;

ü успішно опановують навчальні програми, відповідно до вимог

Державного стандарту загальної середньої освіти.

Висновки:

Отже, застосування мультимедійних засобів та ефективних новітніх технологій сприяють зростанню мотивації учнів до навчання, інтересу до предметів образотворчого мистецтва та художньої культури; розвитку творчого індивіда, здатного вийти за межі отриманих знань, відкритого до саморозвитку та інновацій, мобільності, креативності; формуванню цілісного мислення учнів, високої духовності,моральності,гармонійної особистості, яка здатна жити, мислити,працювати в гармонії з собою, суспільством,бути сті-йкою в різних життєвих ситуаціях, уміти аналізувати твори образотворчого мистецтва,створювати самостійно проекти та досліджувати різні теми.

А у художньо-естетичних цінностях людина знаходить джерело духовного збагачення, співпереживання, удосконалення творчих сил і здібностей,використання школярами можливостей художньої культури,засобів мистецтва що виховують і розвивають творчу особистість. Отже,важливий фактор, як розвиток її талантів, збагачення інтелектуального, творчого, культурного та естетичного потенціалу.

Як елемент такої діяльності пропоную розглянути:

Методичний сайт вчителів " Естетичного спрямування" Ліцею 252

мої методичні бюлетні, які випускаються в МО: